ЗПР - це порушення нормального темпу психічного розвитку. Проявляється в уповільненому темпі дозрівання емоційно-вольової сфери, яке проявляється в невмінні зосередитися на виконуваному завданні, в інтелектуальній недостатності.

       Причини виникнення ЗПР різні. Основною причиною є слабко виражені органічні ушкодження головного мозку, які можуть бути вродженими або виникли при родовому або ранньому періоді життя дитини, можуть бути несприятливі перебігу вагітності, патологія пологів, соціальні чинники: педагогічна занедбаність, обмежені емоційні контакти з дитиною на ранніх етапах розвитку, двомовність.ЗПР не передається у спадок, але в деяких випадках спостерігається генетична обумовленість недостатності ЦНС.Виділяють два варіанти ЗПР: медичний та педагогічний.

                                                Медичний.

На основі аналізу неврологічного у дітей раннього віку запропонували виділити типи т ЗПР виходячи з недорозвинення.

Доброякісне або неспецифічне. Воно не пов'язане з пошкодженням мозку і з віком компенсується за сприятливих умов зовнішнього середовища навіть без специфічних заходів. Виявляється в запізнюванні рухових функцій.

Специфічна або церебрально-органічна затримка розвитку пов'язана з пошкодженням мозкових структур і часткове відставання їх функцій.

Педагогічний.

Конституціонального походження - стан затримки визначається спадковістю сімейної конституції. У своєму уповільненому темпі розвитку дитина, як би повторює життєвий сценарій батька і матері. Генетична схильність проявляється у високій чутливості до середовищні фактори розвитку. До вступу в школу у цих дітей спостерігається невідповідність психічного віку його паспортному віку, у семирічної дитини він може бути співвіднесений з дітьми 4 - 5 років. Незрілість психічного вигляду проявляється в емоційно-вольовій сфері при відносно збереженою пізнавальної діяльності, тобто незрілість емоційно-вольової сфери призводить до недорозвинення пізнавальної. Для дітей з конституціональної ЗПР характерний сприятливий прогноз розвитку за умови цілеспрямованого педагогічного впливу, доступних дитині занять в ігровій формі, позитивному контакті з учителем. Такі діти компенсуються до 10 - 12 років. Особливу увагу необхідно приділити на розвиток емоційно-вольової сфери.

Соматогенного походження - тривалі хронічні захворювання, стійкі астенії (нервово-психічна слабкість клітин головного мозку) призводять до ЗПР. Такі діти народжуються у здорових батьків, а затримка розвитку - наслідок перенесених у ранньому дитинстві захворювань: хронічні інфекції, алергії і т.д. первинний інтелект не знижується, але в силу своєї виснаженості виявляється вкрай непрацездатним у процесі шкільних занять. У всіх дітей з цією формою ЗПР має місце виражені астенічні симптоми у вигляді головного болю, підвищеної стомлюваності, зниження працездатності, на цьому тлі розлад, переживання, увага знижується, пам'ять і інтелектуальна напруга утримується на дуже короткий час. Емоційно-вольова сфера відрізняється незрілістю при відносно збереженому інтелекті. У стані працездатності можуть засвоювати навчальний матеріал. У занепад працездатності можуть відмовитися від роботи. Схильні фіксувати увагу на своє самопочуття і можуть скористатися цими здібностями для того, щоб уникнути труднощів. Відчувають труднощі в адаптації до нового середовища. Діти з соматогенной ЗПР потребують систематичної психолого-педагогічної допомоги.

ЗПР психогенного походження. Діти цієї групи мають нормальний фізичний розвиток, функціонально повноцінні мозкові системи, соматично здорові. ЗПР обумовлено несприятливими умовами виховання.

ЗПР церебрально-органічного походження. Причиною порушення темпу розвитку інтелекту і особистості стають грубі і стійкі локальні руйнування дозрівання мозкових структур (дозрівання кори головного мозку) токсикоз вагітної, перенесені вірусні захворювання під час вагітності, грип, гепатит, краснуха, алкоголізм, наркоманія матері, недоношеність , інфекція, кисневе голодування. У дітей цієї групи відзначається явище церебральної астенії яке призводить до підвищеної стомлюваності, непереносимості дискомфорту, зниження працездатності, слабка концентрація уваги, зниження пам'яті і, як наслідок, пізнавальна діяльність значно знижена. Розумові операції недосконалі і за показниками продуктивності наближені до дітей з олігофренією. Такі діти засвоюють знання фрагментарно. Стійке відставання в розвитку інтелектуальної діяльності поєднуються у цієї групи з незрілістю емоційно-вольової сфери. Їм необхідна систематична комплексна допомога медика, психолога, дефектолога.